Тэтимол 2015

ШӘЛКЕМ, диал. шалкым, шәлгем, «прядь, кисть; гроздь», күч. (М. Җәлил) «сборник (стихов, рассказов)» < гом. кыпч. булырга тиеш, к. кр.-тат., госм., чыгт. (Радлов IV: 363; Боровков 1963: 261) салқым «тәлгәш; җыйма һ.б.». Ономопоэтик салк тамырыннан, к. Салкы.



Предыдущая статья            Следующая статья